Літо – пора активного відпочинку та оздоровлення. В цей час люди намагаються частіше бувати на свіжому повітрі, біля водних об’єктів, у лісі. Але мало хто замислюється над тим, що під час відпочинку на природі нас може очікувати зустріч з небезпечними рослинами. Тому, знання елементарних правил поводження з ними стануть запорукою здорового та безпечного відпочинку.

​

Отруйні рослини - це рослини, що виробляють і накопичують у процесі життєдіяльності отрути, що викликають отруєння тварин і людини. У світовій флорі відомо більше 10 тисяч видів таких рослин.

Отруйні рослини, що містять алкалоїди, вражають центральну нервову систему, надають збудливу дію, негативно впливають на роботу серця, шлунку, нирок і печінки. До них відносяться:

​

​Ознаки отруєння рослинами

При отруєнні будь-якими рослинами спостерігається прихований період. Тривалість його може коливатися від декількох хвилин до доби, залежно від видів небезпечної хімічної речовини.
Гострі отруєння можуть бути викликані не тільки плодами, але і стеблами, коріннями, квітами рослин. Такими небезпечними рослинами є віх (цикута), білена чорна, дурман звичайний, аконіт отруйний, скоплія кавказька, болиголов краплистий, чемериця Лобеля.
Деякі рослини при одному лише дотику до їх листків можуть викликати опік шкіри з появою міхурів і навіть виразок, які важко загоюються. Це чагарник вовче лико (лісовий бузок), синій борець (аконіт), бульбочковий морквяник, ясенець та інші.
Тому, отуючись до подорожі, необхідно ознайомитися за допомогою визначників рослин з найнебезпечнішими представниками рослинного світу, що трапляються в районі наміченого маршруту. Корисно зробити для себе замальовки або описи таких рослин.
Ознаки найбільш підступної рослини - смертельного веху (цикути), що росте у вологих місцях уздовж річок, струмків і боліт, повинен знати кожен турист. У нього трійчасті, сильно вирізані, схожі на курячі лапи листки яскраво-зелених кольорів, вузлувате товсте стебло із червонуватим нальотом, дрібні, як у кропу, білі квіти, запах петрушки, м'ясистий багатокамерний рожевий корінь.
Під час походу треба остерігатися пробування невідомих ягід, збирання в гербарій явно отруйних рослин .

Що робити, якщо дитина з'їла отруйну рослину

1-й крок. Зберігайте спокій, щоб не хвилювати дитину і не погіршити її стан.
2-крок. З'ясуєте в неї, що відбулося і коли.
3-й крок. Викличте "швидку допомогу". Назвіть вік дитини, її вагу, час, коли це трапилося і чим отруїлась. Дитина повинна залишатися поруч із вами. Виконуйте всі рекомендації лікаря.
4-й крок. Допоможіть організму звільнитися від отрути. Якщо дитина при свідомості, промийте їй шлунок. Дайте випити води. Далі, обережно надавлюючи пальцем або черешком ложки на корінь язика, викличте в неї блювоту. Промивання повторити два-три рази.
5-й крок. Після промивання шлунка, суворо дотримуючись вікових дозувань, зазначені в інструкції, дайте дитині випити ентеросорбенти – препарати, що зв'язують отрути в шлунково-кишковому тракті та виході їх з випорожненнями. Це можуть бути СМЕКТА, ЕНТЕРОСГЕЛЬ та ін. Вони значно полегшать стан дитини. Активоване вугілля в цій ситуації малоефективне. Зменшують всмоктування отрут обкутуючі слизові речовини: відвар із лляного насіння, рослинна олія, кисіль, збиті яєчні білки (1–3 штуки). Можна дати дитині чорні сухарі. Через 15–20 хвилин бажано знову викликати блювоту і дати знову препарати.
6-й крок. Корисно зробити очисну клізму: температура води повинна бути нижче 22–24° С. Обсяг води залежить від віку дитини. Для дітей перших місяців життя це 30–60 мл, для дітей від шести місяців до року – 120–180 мл. Одно-дворічним малятам досить 200 мл, а дітям від двох до шести років – 300 мл.
Увага! При розвитку судом важливо не допустити порушення дихання за рахунок спазму м'язів, тому в рот постраждалого варто вставити черешок ложки, обгорненої бинтом або чистою, попрасованою тканиною.
При відсутності в дитини ознак життя, необхідно починати робити непрямий масаж серця і штучне дихання.
Що робити, якщо дитина торкнулася отруйної рослини
При опіках ефірними маслами веху, жовтцю, чистотілу необхідно змити небезпечну речовину водою з уражених ділянок тіла. Потім необхідно збризкати їх протиопіковими аерозолями й накласти стерильну марлеву серветку або чисту попрасовану тканину. Для подальшого лікування опіку необхідно звернутися до лікаря.
Знати – значить запобігти!

​

Перша допомога при отруєнні та опіках рослинами.

Існує чимало небезпечних видів, проте пальма першості належить борщовику. Він своєю підступністю не поступається знаменитому американському отруйному плющу - сумаху. Чим би не спричинено подразнення, головне, скоріше змити отруту з рук і інших частин тіла. Якщо реакція все-таки виникла, існує багато способів зменшити свербіння і підсушити пухирі, що вискочили на шкірі.
Роздратування звичайно завдадуть отруйні речовини, що знаходяться у волосках ягід і вегетативних органів рослин. Ви наражаєтеся на небезпеку і в лісі, і на садовій ділянці, й удома (отруйні, наприклад, красуня глоріоза і диффенбахія - улюблена офісна рослина). Зазвичай реакція виявляється відразу або незабаром після контакту з рослиною. Що стосується сумно знаменитого борщовика, то після того, як висипу не стане, на шкірі можуть залишатися пігментні плями, що зберігаються до півроку.
При опіках борщовиком рекомендується густо намилити уражене місце господарським милом і змити лосьйоном, що містить спирт.
Протерти лосьйоном або одеколоном рекомендується також кропив'яні опіки.
Якщо ви точно не знаєте, яка саме рослина причинила вам дискомфорт, завжди допоможе обмивання великою кількістю холодної води.
У жодному випадку не розтирайте уражене місце - так ви можете рознести подразнюючу речовину буквально по всьому тілу. Особливо важливо не доторкатися до обличчя та очей. До того ж розтирання стимулює кровоток, а значить, надходження до ураженого місця нових і нових речовин, що підтримують запалення.
Як при будь-якому запаленні, полегшення принесуть холодні компреси або прикладання льоду до уражених місць.
Якщо роздратування викликано вовчим ликом (при попаданні соку ягід на шкіру), рекомендуються пов'язки з синтоміциновою маззю і маззю Вишневського.
Відріжте лист алое, вийміть з нього ложкою м'якуш і нанесіть її на уражене місце. Протизапальні і антибактеріальні властивості алое роблять його досить ефективним засобом. Готові препарати алое у вигляді гелів придатні для цієї мети тільки в тому випадку, якщо вони виготовлені з натуральної м'якоті рослини.
Зірвіть декілька листків звичайного садового бур'яну - подорожнику, промийте їх, пропарте і, дещо остудивши, нанесіть припарку на уражену ділянку шкіри. В подорожнику міститься аллантоїн - сполучення з протизапальними і антибактеріальними властивостями.
У пральній машині при помірній температурі періть одяг, в якому ви гуляли по чагарниках борщовику. Це убереже вас від поширювання висипу, що зудить, по всьому тілу.
Обполосніть водою взуття. Якщо ви "спілкувалися" з борщовиком у взутті, що виготовлено з тканини, його також варто прати.
Чотириногого друга після спільної прогулянки по нетрях і гущавині слід викупати. Обов'язково вдягніть гумові рукавички.
Щоб підсушити пухирі, що проступили на шкірі, і угамувати свербіння, зробіть оцтовий компрес. Змішайте півстакана столового оцту і півтори склянки води. Остудіть суміш в холодильнику. Коли свербіння стане нестерпним, змочіть клаптик тканини цим розчином і прикладіть його до місця, що зудить.
Намочіть клаптик тканини холодним молоком і прикладіть його до шкіри. Холодне молоко заспокоює свербіння краще, ніж холодна вода. Хоча механізми такої дії молока поки не з'ясовані, не виключено, що активними компонентами в даному випадку є жири, що містяться в ньому.
За допомогою ватного тампону обробіть висип лосьйоном з гамамелісу - визнаного засобу для заспокоєння подразненої шкіри. Лосьйон гамамелісу діє на шкіру охолоджуюче, оскільки з її поверхні випаровуватиметься спирт.
Змочіть водою звичайний пакетик чаю (чорного або зеленого) і прикладіть його до шкіри, що зудить. Дубильна кислота, що міститься в листі чаю, полегшить свербіння та зменшить запалення тканин.
Прийміть теплу ванну, додавши у воду декілька столових ложок дрібномелених вівсяних пластівців, або звичайну вівсяну муку. Вівсяна мука підсушить висип і запобіжить його перетворенню в пухирі, що зудять. З ванни вибирайтеся обережно: намокла вівсянка дуже слизька.
Щоб позбавитися висипу, полежіть у ванні, куди додана гірка сіль. Інструкції по її використовуванню містяться на етикетці.
Збираючись на прогулянку в ліс або поле, де можуть рости отруйні рослини, надягайте брюки і сорочку з довгими рукавами.
Не наближайтеся до куп хмизу або ломаччя, що горять. Якщо в них є залишки отруйних рослин, ви одержите неабияку дозу зовсім не цілющої "аромотерапії".

​

​

​